Ти став частинкою мого життя. З тобою всі пов'язані думки. І як захочу залишитися одна - то вже не зможу, Бо зі мною завжди ти. Ти у думках моїх, і в своїх снах я бачу твої гарні очі. І моє серце у твоїх руках. Та бути на одинці я не хочу! Чому ж ти іноді не розумієш, Що я кохаю лиш тебе?! Робити боляче - я знаю, ти умієш. А я і подумки не зраджую тебе. Я житиму із думкою про те, Що зможу залишитися собою. Та вже ніяк не зміню я одне - Що я живу, і житиму тобою!
Пташині потрібні крила Кризі - холодна вода А мені тільки ти, моя мила Я так хочу щоб ти була моя І відчути тепло твого тіла Довірившись твоїм ніжним губам Я для тебе зроблю, моя мила, Все що хочеш, навіть серце своє віддам. Перший раз у житті я кохаю Не жаліючи навіть себе Наймилішу дівчину на світі Певно ти здогадалась - ТЕБЕ
Ким є людина без кохання - кораблем з розірваним вітрилом, птахою із зламаним крилом в чужім краю, поетом, що згубив рифму, самотнім пілігримом, який заблукав на півдорозі між життям та вічністю.
Ти є вітрилом мого корабля Кохання крилами для мене стало, Ти Муза, пілігримова зоря Ти є усе чого мені так бракувало.