Я думала про тебе ще тоді, коли не знала, що ти і справді є на світі... Я мріяла про твою чудову усмішку, ласкавий голос, дотик твоїх рук, який примусить мене забути про все на світі... Я мріяла про любов, яка змінить моє життя. Я мріяла про тебе... І тепер, коли ми зустрілися, я зрозуміла, що таке бути по справжньому щасливою!
Я кохаю Тебе, а ти навіть не знаєш. Я нестерпно страждаю, ти не відчуваєш. Я піду - не помітиш, я прийду - не зрадієш. Я кохаю Тебе, а ти не розумієш?!
Якщо поганий настрій, в серці мука.. в душі розчарування і журба, навколо стан, що у народі зветься скука, а в голові незв'язані слова. Ти посміхнись.. згадай хороші миті, згадай, що в цьому світі не одна, і що життя захоплива наука, що вчить прощати слабості дива. Згадай, що усмішка, це джерело в пустелі, це промінь світла, в царстві темноти.. тому не закривай ніколи двері, до світлої душевної краси.
Роздіті мрії, стиглі фрукти нектар із манго на столі роздерта блуза, поцілунки й погаслі свічки на землі тіла, що в щасті загубились й душі гармонії фонтан мабуть для цього народились й тому не боїмося ран
Я пишу ці слова, хоч навіщо не знаю... чи потрібні вони, передвісники раю... чи всміхнешся хоча б, розсвітляючи миті... чи відчуєш тепло, що ним букви сповиті... знаєш, ніч на дворі.. і жари не багато... та лиш ти головне, щоб в душі було свято...
