Лановецький район
Ланове́цький райо́н — адміністративно-територіальний район у північно-східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа 632 км². Населення — 32,8 тис. осіб (2003): з них 99 % — українці, 0,8 % — росіяни, 0,1 % — білоруси, 0,1 % — інші національності. Щільність населення — 52,5 осіб на 1 км².
Адміністративний поділ
| Лановецький район | |
Район на карті області | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Тернопільська область |
| Код КОАТУУ | 6123800000 |
| Утворений: | 1939 |
| Населення: | ▲ 30 278 (на 1.08.2012) |
| Площа: | 632 км² |
| Густота: | 47.9 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-3549 |
| Поштові індекси: | 47400—47462 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Ланівці |
| Міські ради: | 1 |
| Сільські ради: | 26 |
| Міста: | 1 |
| Села: | 52 |
Мапа району | |
| Районна влада | |
| Адреса: | 47400, Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Незалежності, 19, 2-12-78 |
| Веб-сторінка: | Ланівецька РДА |
| Голова РДА: | Морозюк Віктор Михайлович |
| Голова РР: | Блажейчук Олександр Павлович |
У районі є місто Ланівці (райцентр, залізнична станція) та 52 села.
Географія
Територія району — в межах Подільської височини (максимальна висота 362 м, побл. с. Шили), а також Лановецького природного району. Поверхня — підвищена платоподібна лесова рівнина з чергуванням плоско- та пологохвилястих ділянок, має нахил на північ і північний схід. Пд. і пд.-зх. частини розташовані у Західно-Українській провінції лісостепової зони.
Територія району — в межах Подільської височини (максимальна висота 362 м, побл. с. Шили), а також Лановецького природного району. Поверхня — підвищена платоподібна лесова рівнина з чергуванням плоско- та пологохвилястих ділянок, має нахил на північ і північний схід. Пд. і пд.-зх. частини розташовані у Західно-Українській провінції лісостепової зони.
Найбільша річка — Горинь (притока р. Прип'ять, басейн Дніпра) з притокою Жирак (притоки: Свинорийка, Буглівка, Жердь). Річки району мають пн.-сх. і пн. напрямки. Русла слабовиражені, береги пологі, заплави заболочені.
У районі 37 ставків, загальна площа — 980 га. Найбільші водосховища — Борсуківське (пл. 4,26 км²) і Передмірське (обидва на р. Горинь).
До 1920-х лісовий масив поблизу села Пахиня займав 1200 га, нині залишки пралісу простяглися вздовж залізниці в напрямку Ланівців.
Ґрунти — глибокі малоґумусові чорноземи (67,4 % площі району), опідзолеі, темно-сірі опідзолені (27,1 %), решта — лучні, болотні та ясно-сірі лісові.
У Лановецькому районі є запаси торф'яні болота, придатного для санатор.-курорт. лікування.
У районі 37 ставків, загальна площа — 980 га. Найбільші водосховища — Борсуківське (пл. 4,26 км²) і Передмірське (обидва на р. Горинь).
До 1920-х лісовий масив поблизу села Пахиня займав 1200 га, нині залишки пралісу простяглися вздовж залізниці в напрямку Ланівців.
Ґрунти — глибокі малоґумусові чорноземи (67,4 % площі району), опідзолеі, темно-сірі опідзолені (27,1 %), решта — лучні, болотні та ясно-сірі лісові.
У Лановецькому районі є запаси торф'яні болота, придатного для санатор.-курорт. лікування.
Історія
Територія Лановецького району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.). Наприкінці 10 ст. належала до Київської Русі, згодом — до Галицько-Волинської держави.
25 квітня 1512 побл. с. Лопушне 25-тис. орда кримського хана Менглі-Гірея зазнала поразки в битві з 6-тис. військом гетьмана Великого Князівства Литовського К. Острозького. Населення багато разів терпіло від нападів турецько-татарських орд, зокрема 1601, 1618, 1675, 1697, брало участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького (1648—1657).
Після Андрусівського перемир'я (1667) Лановеччина — під впливом Польщі, від 1793 належало до Російської імперії. Від лютого 1918 — австро-німецька окупація, згодом територія не раз переходила під юрисдикцію польських або радянських властей. Від вересня 1920 до вересня 1939 належало до Польщі, до липня 1941 — УРСР, до березня 1944 — німецько-нацистська окупація, під час якої спалено села Молотків та Осники.
До 1939 на Лановеччині діяли «Просвіта» (відн. 1990), «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства.
Масову колективізацію сільського господарства радянська влада проводила 1940, 1946—1949.
Територія Лановецького району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.). Наприкінці 10 ст. належала до Київської Русі, згодом — до Галицько-Волинської держави.
25 квітня 1512 побл. с. Лопушне 25-тис. орда кримського хана Менглі-Гірея зазнала поразки в битві з 6-тис. військом гетьмана Великого Князівства Литовського К. Острозького. Населення багато разів терпіло від нападів турецько-татарських орд, зокрема 1601, 1618, 1675, 1697, брало участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького (1648—1657).
Після Андрусівського перемир'я (1667) Лановеччина — під впливом Польщі, від 1793 належало до Російської імперії. Від лютого 1918 — австро-німецька окупація, згодом територія не раз переходила під юрисдикцію польських або радянських властей. Від вересня 1920 до вересня 1939 належало до Польщі, до липня 1941 — УРСР, до березня 1944 — німецько-нацистська окупація, під час якої спалено села Молотків та Осники.
До 1939 на Лановеччині діяли «Просвіта» (відн. 1990), «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства.
Масову колективізацію сільського господарства радянська влада проводила 1940, 1946—1949.
Сільське господарство
Нині у сільському господарстві спеціалізуються на вирощуванні зернових культур і цукрових буряків.
Основна галузь тваринництва — м'ясо-молочне скотарство. Площа сільсько-господарських угідь — 48,5 тис. га. Сільсько-господарську продукцію виробляють 42 підприємства й 18 фермерських господарств.
Найбільші приватні сільсько-господарські підприємства (ПСП):
„Агрофірма «Білозірська»" (с. Білозірка),
„Агрофірма «Горинь»" (с. Борсуки),
ім. Т. Шевченка (с. Буглів).
На Лановеччині у 1988 була створена перша в Тернопільській області ферма «Айова» — сільськогосподарське підприємство на орендованій землі (420 га). Організатор — І. Гусар. 1992 ферму відвідав голова ВР України Іван Плющ. Про неї у США зняли документальний фільм.
Нині у сільському господарстві спеціалізуються на вирощуванні зернових культур і цукрових буряків.
Основна галузь тваринництва — м'ясо-молочне скотарство. Площа сільсько-господарських угідь — 48,5 тис. га. Сільсько-господарську продукцію виробляють 42 підприємства й 18 фермерських господарств.
Найбільші приватні сільсько-господарські підприємства (ПСП):
„Агрофірма «Білозірська»" (с. Білозірка),
„Агрофірма «Горинь»" (с. Борсуки),
ім. Т. Шевченка (с. Буглів).
На Лановеччині у 1988 була створена перша в Тернопільській області ферма «Айова» — сільськогосподарське підприємство на орендованій землі (420 га). Організатор — І. Гусар. 1992 ферму відвідав голова ВР України Іван Плющ. Про неї у США зняли документальний фільм.
Соціальна сфера
У районі — 40 ЗОШ, музична школа, ДЮСШ, ПТУ; 47 медичних закладів, у тому числі 2 лікарні, поліклініка, 38 ФАП, 6 амбулаторій, 8 аптек; 12 Будинків культури, 25 клубів, кінотеатр, музей, 45 бібліотек, 53 православні храми.
Звання «народний» удостоєні 14 колективів самодіяльної творчості, зокрема, хорова капела «Волинь», хори сіл Борсуки та Якимівці, обрядово-фольклорно-етнографічний ансамбль РБК.
У р-ні — філія Терноп. обл. ФСТ «Колос» (с. Білозірка), 22 футбольні команди. Зареєстровано 21 політичну партію, 7 громадських організацій.
Функціонують відділи «Приватбанку», «Ощадбанку», банку «Аваль», банку «Хрещатик».
Пам'ятки
Архітектурні пам'ятники:
церкви св. Юрія (16 ст., с. Бережанка), Казанської Матері Божої (1724, дерев., с. Нападівка), Рідзва Пресвятої Богородиці (1750, дерев., с. Ванжулів), св. Миколая (1759, дерев., с. Печірна), Рідзва Пресвятої Богородиці (1784, дерев., с. Кутиска), св. Юрія (1784, дерев., с. Молотків), Воскресенська (1850, с. Ло-пушне), Троїцька (серед. 18 ст., дерев., реконструйована 1871, с. Татаринці), Різдва Пресв. Богородиці (1843, с. Вишгородок), св. Іоана Богослова (1874, с. Жуківці);
інші культурні споруди — меморіальний комплекс жертвам фашизму (1985, с. Молотків), меморіальний знак (1982, скульп. Р. Бі-лик), на місці поховання розстріляних євреїв — 1942, урочище «Лазьонка» побл. м. Ланівці, пам'ятник із написом «Невідомим борцям за віру, нарід і волю» на козацькій могилі побл. с. Бережанка (1-а пол. 20 ст., реконстр. 1989), пам'ятний знак (1992, с. Печірна) на давній ділянці так званого «Козацького шляху», пам'ятник на могилі командира УПА І. Климишина (1992, с. Верещаки), меморіальна таблиця на приміщенні школи ім. Я. Горошка (1999, с. Борщівка) та ін.
Архітектурні пам'ятники:
церкви св. Юрія (16 ст., с. Бережанка), Казанської Матері Божої (1724, дерев., с. Нападівка), Рідзва Пресвятої Богородиці (1750, дерев., с. Ванжулів), св. Миколая (1759, дерев., с. Печірна), Рідзва Пресвятої Богородиці (1784, дерев., с. Кутиска), св. Юрія (1784, дерев., с. Молотків), Воскресенська (1850, с. Ло-пушне), Троїцька (серед. 18 ст., дерев., реконструйована 1871, с. Татаринці), Різдва Пресв. Богородиці (1843, с. Вишгородок), св. Іоана Богослова (1874, с. Жуківці);
інші культурні споруди — меморіальний комплекс жертвам фашизму (1985, с. Молотків), меморіальний знак (1982, скульп. Р. Бі-лик), на місці поховання розстріляних євреїв — 1942, урочище «Лазьонка» побл. м. Ланівці, пам'ятник із написом «Невідомим борцям за віру, нарід і волю» на козацькій могилі побл. с. Бережанка (1-а пол. 20 ст., реконстр. 1989), пам'ятний знак (1992, с. Печірна) на давній ділянці так званого «Козацького шляху», пам'ятник на могилі командира УПА І. Климишина (1992, с. Верещаки), меморіальна таблиця на приміщенні школи ім. Я. Горошка (1999, с. Борщівка) та ін.
Список усіх дерев'яних церков:
| Назва села | Патрон церкви | Рік побудови |
| Борщівка | Різдва Пресвятої Богородиці | 1894 |
| Буглів | Святого Михаїла | 1892 |
| Ванжулів | Різдва Пресвятої Богородиці | 1750 |
| Великі Кусківці | Архангела Михаїла | 1818—1933 |
| Верещаки | Казанської ікони Божої Матері | 1867 |
| Грибова | Святого Архістратига Михаїла | 1762 |
| Гриньки | Святого Димитрія | 1866 |
| Загірці | Різдва Пресвятої Богородиці | 1876 |
| Іванківці | Святої Покрови | 1741 |
| Козачки | Святого Димитрія | 1876 |
| Люлинці | Святого Михаїла | 1892 |
| Мала Білка | Різдва Пресвятої Богородиці | 1778 |
| Малі Кусківці | Святої Параскеви | 1907 |
| Молотків | Святого Юрія | 1784 |
| Нападівка | Казанської ікони Матері Божої | 1742 |
| Оришківці | Воздвиження Чесного Хреста | 19 століття |
| Печірна | Святого Миколая | 1759, реставрована 1868 |
| Снігурівка | Успіння Пресвятої Богородиці | 1927 |
| Татаринці | Пресвятої Трійці | середина 18 століття |
| Чайчинці | Воздвиження Чесного Хреста | 18 століття |
| Шушківці | Успіння Пресвятої Богородиці | 1912 |
| Юськівці | Святого Вознесіння | 1620 (1760 перевезена з Кременця) |
Археологічні пам'ятки
Археологічні пам'ятки (залишки): 2 поселення доби пізнього палеоліту, курганні поховання доби ранньої бронзи, поселення черняхів. культури (3-5 ст.), селища періоду Київської Русі (12-13 ст.) поблизу сіл Буглів і Печірна, 3-х поселень черняхівської культури (34 ст.) поблизу села Борсуки та 1 посел. побл. с. Загірці, поселення і могильник черняхівської культури (36 ст.) поблизу села Якимівці, давньоруські городища (11-13 ст.) поблизу сіл Борщів й Пахиня та ін.
На околиці с. Нападівка знайдено золоті прикраси часів Київської Русі, в с. Молотків — скарб зі 172 срібних середньовічних монет (1858).
Археологічні пам'ятки (залишки): 2 поселення доби пізнього палеоліту, курганні поховання доби ранньої бронзи, поселення черняхів. культури (3-5 ст.), селища періоду Київської Русі (12-13 ст.) поблизу сіл Буглів і Печірна, 3-х поселень черняхівської культури (34 ст.) поблизу села Борсуки та 1 посел. побл. с. Загірці, поселення і могильник черняхівської культури (36 ст.) поблизу села Якимівці, давньоруські городища (11-13 ст.) поблизу сіл Борщів й Пахиня та ін.
На околиці с. Нападівка знайдено золоті прикраси часів Київської Русі, в с. Молотків — скарб зі 172 срібних середньовічних монет (1858).
Персоналії
На Лановеччині народилися:
письменники К. Куцюк-Кочинський, Б. Мельничук, Т. Сергійчук, В. Фольварочний, Г. Штонь;
художник Іван Марчук;
науковці І.Климишин, Т.Комаринець, К.Кондратюк, Ю.Мулик-Луцик, М.Приймак, Л.Середницький, Ф.Сопронюк, П.Стухляк, Р. Баран;
діячі мистецтва і культури О. Гринько, А. Демчук, Т. Дідик, П. Кравчук, М. Маліборський, Є. Пінчук-Серебрякова;
військовики П. Богайчук, Я. Горошко, П. Шандрук;
діячі ОУН і УПА Т. Басюк, І. Климишин (Крук), Ю. Пундик;
господарники О. Гасюк, Ф. Данилюк, Л. Кучерук,
майстер спорту з легкої атлетики О. Стефанишин та ін.
Перебували на Лановеччині:
патріарх УАПЦ Мстислав (С. Скрипник),
король Польщі С.-А. Понятовський,
вчені Е. Ейхвальд, Г. Оссовський, В. Фрідберг, та ін.
Творчість літераторів та митців Лановеччини, життєписи видатних людей цього краю висвітлено у літературно-мистецькому альманасі «Лан: Ланівеччина творча» (Т., 2001).
На Лановеччині народилися:
письменники К. Куцюк-Кочинський, Б. Мельничук, Т. Сергійчук, В. Фольварочний, Г. Штонь;
художник Іван Марчук;
науковці І.Климишин, Т.Комаринець, К.Кондратюк, Ю.Мулик-Луцик, М.Приймак, Л.Середницький, Ф.Сопронюк, П.Стухляк, Р. Баран;
діячі мистецтва і культури О. Гринько, А. Демчук, Т. Дідик, П. Кравчук, М. Маліборський, Є. Пінчук-Серебрякова;
військовики П. Богайчук, Я. Горошко, П. Шандрук;
діячі ОУН і УПА Т. Басюк, І. Климишин (Крук), Ю. Пундик;
господарники О. Гасюк, Ф. Данилюк, Л. Кучерук,
майстер спорту з легкої атлетики О. Стефанишин та ін.
Перебували на Лановеччині:
патріарх УАПЦ Мстислав (С. Скрипник),
король Польщі С.-А. Понятовський,
вчені Е. Ейхвальд, Г. Оссовський, В. Фрідберг, та ін.
Творчість літераторів та митців Лановеччини, життєписи видатних людей цього краю висвітлено у літературно-мистецькому альманасі «Лан: Ланівеччина творча» (Т., 2001).
