Ціле селище із хатками, храмом, людьми та різними птахами і звірятами можна побачити у церкві Святого апостола Петра. В центрі шопки — ясла зі святим дитятком, Марією, Йосипом та іншими біблійними персонажами.
Вже 18 років поспіль у церкві Святого апостола Петра встановлюють Різдвяний вертеп. Він вважається найбільшим в Україні, цього року його ширина 27, а висота 17 метрів. Цьогорічною новинкою є рухомі фігури Святих Володимира, Ольги, Митрополита Андрея Шептицького і Йосипа Сліпого. Вони крутяться навколо Ісуса і віддають йому поклін. Кожного року шопка в храмі Святого Петра відрізняється від попередньої, оскільки монтують її без жодних планів та схем.
«Щоб хробак не здох, клади його в мох», - кажуть досвідчені рибалки. Зазвичай хробаків потрібно копати за кілька днів до рибалки, далі їх потрібно помістити в промитий, вологий мох, в якому хробаки дуже добре очищаються і втрачають свій неприємний запах. Рекомендується періодично змочувати мох несолоним бульйоном або молоком з медом. При тривалому зберіганні мох бажано іноді міняти.
Тернопільщина туристична – один з найбільших у світі музеїв під відкритим небом, музеїв створених самим Богом. Тут збереглася третина всіх замків і фортець України, тут не перестають захоплювати своєю величчю і старовиною численні церкви і монастирі, родові маєтки української і польської шляхти. Край має унікальну природу, що поєднує красиві пейзажі, гірський рельєф, чисте повітря, річки, водоспади, таємничі печери і гори…
Є на Тернопільщині святині, відомі, без перебільшення, всьому світові – Успенська Почаївська Лавра та Зарваницький Марійський духовний центр.
Не важливо, з якого боку наближатися до Почаєва. У погожий день золоті куполи можна побачити за кілька десятків кілометрів. І будьте певні – це видовище запам’ятається на все життя. Практично все тут залишилося таким, яким було багато століть тому, і складається враження, що час не владний над святинею. Колись саме на Почаївській горі Божа Матір залишила на скелі слід від своєї стопи. Пізніше вона кілька разів відвертала біду від цієї землі. А одного разу, за легендою, повернула стріли, пущені татарами, на лавру, на самих нападників.
Риболовля – це таке зайняття, в якому кожен рибалка знаходить щось своє. Одним подобається обладнане місце лову під час відпустки: з наметами, вечірнім купанням і юшкою. Інші знаходяться в постійному русі, міняючи кожного разу місце лову і об’єкт лову. Треті вивчають найближчу водойму, готують місце лову, принаджують рибу, вивчають її звички, створюють спеціальні снасті і підгодівлі, і дуже задоволені, коли вдається обдурити трофейного коропа або щуку, яких інші не змогли упіймати впродовж декількох років.
В якості наочного прикладу сьогодні я б запропонував розглянути осінній лов карася.
