Глянь на вулицю... Бачиш??? Це не дощ посеред зими, це ангели плачуть від того, що мені дуже сумно без тебе. Але, коли закінчиться дощ і сонечко вигляне з – під хмарок, знай, що шматочок мого серця забуло тебе. Бачиш, хмари закрили зірки, щоб ті не бачили як мені боляче без тебе, але коли настане ранок – то ще одна частинка мого серця забуде про тебе. Листя падають на землю, їм дуже важко триматись без кохання, але коли вони опадуть, мій сум пройде, моє серце забуде тебе, назавжди, і мені стане легко дихати...
До мене ти вві сні приходиш, І уст торкаєшся моїх. Твій дотик теплий, ніжний, незабутній Нагадує мені кохання. Твій погляд. Твої очі сині Завжди подобались мені, А твої руки, твої губи… О Боже. В ці нестерпні муки. . . Мене знов час назад несе. Забути досі я не можу Усе, що було в нас тоді. Забути хочу, А вернути. . . За це віддам все на Землі. Тебе я досі ще кохаю. Кохаю я тебе, Люблю.
Чому Ти так далеко? Я так тебе люблю. Без тебе так нелегко. І в спогадах тону. У спогадах про літо Про ясні теплі дні. У згадках про кохання. Де тільки я і ти. Про наші спільні мрії, І про твої слова, І це кохання досі Ще пам’ятаю я. тебе я пам’ятаю. Тебе, тебе, тебе! Я так тебе кохаю! Я так люблю тебе!