Кутиска
Серед ланів, у закутку Волині,
Недолі та історії на зло
Живе собі од віку і донині,
Немов дитя заблукане, село.
Тут поміж трав у росяній долині,
Де стільки вже ромашок відцвіло,
В широкий світ, до тихої Горині,
Проклало срібну стежку джерело.
А за селом шляхи сплелися давні:
Татарський, слізний, і Козацький, славний.
Чумацький шлях над ними угорі...
Через пророків повелів Всевишній:
У тім селі народиться Климишин
Й сягне ім’ям Господньої зорі. Володимир Довгалюк
| 
