Білозірко моя
Від п’янкого повітря хмелію,
Бо дитинство моє тут пройшло.
Передумаю я, перемлію,
Як в’їжджаю у рідне село.
Білозірко моя, Білозірко,
Моє рідне, прегарне село.
Було важко тобі, було гірко,
Та кому із нас добре було?
Тут стоїть моя батьківська хата,
Тут родилися мрії ясні...
А які тут вродливі дівчата,
А які тут весілля гучні!
Білозірко, моя Білозірко,
Моє рідне прегарне село!
Було важко нам всім, було гірко.
Дай же, Боже, щоб краще було. Тетяна Фролова
| 
