Місто рідне моє Місто рідне моє між зелених ланів розляглося,
В оточенні верб і річок голубих.
На планеті Земля — це маленький куточок,
А для мене — це Всесвіт, що гріє і душу живить.
Приспів:
Ланівці — рідне місто моє,
Ланівці — найдорожче, що є,
Ланівці — я вклоняюсь тобі,
Ланівці — ти як зірка мені.
Тут і запахи трав, і вишні в білому цвіті,
Й хліба золоті, і небо таке голубе.
І люди у місті щирі й привітні,
Неначе велика і дружна родина живе.
Приспів.
Куди б не закинула доля мене примхлива,
Думками я лину до тебе завжди.
Вустами спраглими припаду до землі-перлини,
З криниці нап’юся цілющої чудо-води.
Приспів.
Ірина Коломейцева
| 
